Договір підряду. Чи потрібний інструктаж по техніці безпеки й хто повинен одержувати дозвіл на роботи?

178 переглядів

Дане питання потрібно розглядати з двох боків:

1. Чи потрібно  взагалі проводити інструктаж з техніки безпеки із працівниками, що працюють на умовах цивільно-правового договору (ЦПД)?

2. Якщо робота передбачає наявність дозволу на «певні роботи», то хто повинен одержувати такий дозвіл: безпосередньо людина, що здійснювала роботи в рампах ЦПД, або замовник?

Обов'язок роботодавця про проведення інструктажу працівників по техніці безпеки передбачено в п. 4 ст. 29 КЗПП. Однак це стосується тільки лише працівників, що працюють за трудовим договором. Це підтверджує й сфера дії Закону «Про охорону праці», спрямованого на регулювання забезпечення безпеки трудової діяльності, регульованої трудовим законодавством. У зв'язку із цим при відповіді на поставлене питання слід виходити з наступного.

Як правило, роботи із ЦПД, аналогічні трудовий діяльності або, що мають її ознаки, виконуються за договором  підряду. У визначенні поняття договору підряду законодавець указав, що роботи згідно з такою угодою виконуються підрядником на його ризик (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу). Це є одним із ключових відмінностей таких правовідносин від роботи за трудовим договором. Адже у випадку з підрядом зроблений акцент не на здійсненні трудової діяльності, а на наданні оплачуваної послуги і її кінцевого результату. Тому положення Цивільного кодексу, присвячені такому виду договору, не містять вказівок про зобов'язання замовника ознайомити підрядника із правилами техніки безпеки. Однак це зробити все-таки необхідно для мінімізації виробничих ризиків замовника робіт.

Так, приміром , ч. 1 ст. 850 Цивільного кодексу визначає, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи в рамках укладеної угоди. А якщо ні, то підрядник має право компенсації понесених витрат. Також згідно ч. 2 ст. 850 Цивільного кодексу, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим через дії або недогляд замовника, підрядник має право на компенсацію, визначену даною правовою нормою. Виходячи із цього, в інтересах замовника мінімізувати свою відповідальність шляхом закріплення в договорі з підрядником його зобов'язання по дотриманню правил техніки безпеки проведення певних робіт. При цьому підрядника умовами договору може бути зобов'язано дотримуватись правил техніки безпеки, затверджених для найманих робітників замовника — юридичної особи або фізичної особи — підприємця. Іншими словами, у договорі підряду може бути зазначена відсильна норма до правил техніки безпеки, що діють у замовника. При цьому підписання договору підряду повинне засвідчити ознайомлення й зобов'язання дотримання підрядником цих правил техніки безпеки.

У такому випадку замовник зведе до мінімуму свою відповідальність у випадку настання негативних наслідків у результаті порушення підрядником правил техніки безпеки. Також це здатне ліквідувати вагому частину ймовірних приводів для компенсацій підрядникові в порядку ст. 850 Цивільного кодексу.

При відповіді на запитання стосовно того, хто повинен отримувати дозвіл на проведення певних робіт у разі його обов’язковості необхідно виходити з положень ч. 3 ст. 837 Цивільного кодексу, що вказують, що для виконання окремих видів робіт, установлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. Вертаючись до питання про того, що суттю договору підряду є саме надання конкретної послуги (і як наслідок — одержання результату робіт), у цьому контексті обов'язку замовник обмежуються створенням необхідних умов підрядникові й оплатою його роботи в рамках угоди.

Однак у цьому випадку необхідно розділяти види робіт, дозвіл на які в одних випадках повинен одержувати замовник робіт, а в інших випадках — підрядник. Приміром , для проведення робіт з перепланування приміщення одержувати дозвільну документацію повинен її ініціатор — власник (ч. 4 ст. 28 Закону «Про архітектурну діяльність»). Він, як правило, надалі  й виступає замовником будівельно-монтажних робіт за договором підряду. Відповідно, для фактичного здійснення таких робіт уже підрядник повинен мати дозвільну документацію як їхній безпосередній виконавець (п. 11 ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).

Ґрунтуючись на цьому, слід зробити висновок, що законодавець в ч. 3 ст. 837 Цивільного кодексу установив загальне правило, що правомірність (наявність спеціального дозволу) проведення конкретних робіт ставиться до сфери відповідальності підрядника. Однак при вирішенні питання про те, хто повинен одержувати дозвіл на конкретні види робіт за договором підряду, необхідно виходити з їхньої суті й відповідних вимог законодавства.